Володимир Крутько - Голова ВМГО „Студентська республіка” піддає критиці діяльність Мінсім`ямолодьспорту, говорячи, що молодіжний рух потребує змін.
Кореспондент: Доброго дня, пане Володимире. Рада Вас вітати в редакції Молодіжної правди. Щось давно ми з Вами не зустрічалися?
Володимир Крутько: Гм... Дякую за привітання пані Леся.
Дякую за запрошення. А відносно Вашого запитання, то краще працювати
чим говорити. (посміхається)
Кор.: Добре, отже перейдемо до справ? Як відомо, на цьому
тижні Уряд Ю.Тимошенко відзвітував про свої перші сто днів роботи. Ця
подія викликала досить жваву дискусію як серед політичних та
громадських діячів так і серед експертів. Звичайно, Молодіжна правда є
молодіжним інформаційним ресурсом, тому моє питання стосуватиметься
саме молодіжної політики – Ваша оцінка діяльності Уряду саме в розрізі
молодіжної політики?
В.К.: Гарненький початок нашої розмови.
Кор.: Таке життя.
В.К.: Да-да. Складне запитання. Перш за все, слід сказати
про відповідальність. Що мається на увазі? Уряд є колективним органом.
Тому і відповідальність за молодіжну політику як комплекс ідей та
системних дій для досягнення певних цілей стосовно молоді, звичайно, є
Уряд, який складається з багатьох урядовців. Проте, очевидним є те, що
профільне Міністерство, у нашому випадку, у справах сім‘ї, молоді та
спорту має бути початком такої політики. Отже, Міністерство у справах
сім‘ї, молоді та спорту на чолі з Юрієм Павленком в першу чергу несе
відповідальність за той стан речей який на сьогодні існує.
По друге, чи ми можемо взагалі говорити про існування молодіжної
політики? Напевно ні. Якщо поглянути на структуру Програму дій Уряду
під пафосною назвою „Український прорив”, то якраз і виходить, що
політики стосовно дітей і молоді не існує! Так, є певні положення в
розділах стосовно соціального захисту, спорту, науки та освіти. Отже,
формально Міністерство мало б називатися тільки Міністерством спорту.
От і все. До речі, відомо, що Павленко входив до робочої групи, що
розробляла Програму. А по діяльності Міністра добре видно, що для нього
є насправді пріоритетом.
І, третє, найголовніше. Якщо навіть проаналізувати, ті положення що
стосується дітей та молоді, відчувається присутність в логіці авторів
величезна совковість та відсутність здорового глузду. Якщо сказати
коротко – цілі не ясні, якщо не сказати відсутні, інструменти системні,
і взагалі це схоже на шаманські заклинання – треба підвищити
народжуваність, потрібно це, необхідно се. Для чого, з якою метою,
скільки і як?
Кор.: Невже все так погано в „датському королівстві”?
В.К.: Ні, не все. Звичайно, до позитивних моментів можемо
віднести збільшення виплат по народжуваності, збільшення молодіжного
бюджету, діяльність фонду молодіжного житлового будівництва, реформа
системи по опіки над сиротами, зовнішнє тестування і мабуть все.
Демократизації освіти через студентське самоврядування не
відбувається. Де позиція Міністерства молоді? Кадрові призначення не
прозорі та заполітизовані. Сирітська реформа дає збій – чого варті
факти „повернення” сиріт в дитячі будинки, а це означає що чиновники
ставляться дітей як до бездушного „ресурсу”.
Замість того, щоб займатися створенням сприятливих умов для
будівництва спорт-закладів на рівні законодавчих та нормативних актів,
Міністерство, вважай Міністр, займається сам будівництвом. Питання -
чому? Або кому це вигідно? Хто потім буде будувати дачі? І вже зараз
існує величезний ризик, що теперішній конкурс програм і проектів буде
непрозорий і корупційний?
Кор.: Чому?!
В.К.: Тому що ми знову втягуємося в дискусії - хто буде в
конкурсній комісії, а лідери організацій почали тиком нишком
домовлятися між собою про суми! А мали б обговорювати політику – що
хочемо досягти, як і які інструменти, і які мають бути результати, це
перша річ, а друга – як створити систему де члени комісії виконували б
тільки технічну роль – відібрали ті проекти які б є найбільш оптимальні
виходячи з цілей, інструментів і результатів. І до речі,
відповідальність молодіжних лідерів, що ми даємо себе втягнути в такий
формат дискусії, не нав’язуючи власне бачення.
Кор.: На останньому засіданні молодіжного форуму Ви
вживали досить жорстко висловлювались стосовно Міністра і Міністерства.
Можна сказати, що навіть чинили тиск на керівництво форуму, щоб молоді
керманичі займали більш жорстку позицію стосовно Міністерства?
В.К.: Так, саме так. Цей тиск мав би бути саме в розрізі
вище сказаного. Інакше без цього, матимемо „мутну воду”, де буде
ловиться рибка тими, хто контролюватиме процес. А контролюватиме його
звичайно керівництво Міністерства.
Кор.: Чи не здається Вам пане Володимире, що в якійсь мірі, ваші судження, висловлюсь делікатніше, не зовсім адекватні?
В.К.: Дякую, за „не зовсім”, це означає, що, як мінімум
доля правди в моїх словах є. А інша доля означає, що моя позиція
частково упереджена? Я знаю Юрія Павленка з 1995 року. Певний час
працювали в одній організації. Поважав, поважаю і буду поважати. Але
далі так жити не можна. Ми потребуємо змін. Приємно бачити, що
з‘явилися нові обличчя в молодіжній політиці. Рух вперед вже
починається. І шкода, що реформатор-християнин Павленко помер, а
замість цього народжується самовпевнений чиновник. „Дракон помер. Хай
живе дракон?!” Колись, Юрій Павленко, вжив чудовий вислів, який би я
хотів адресувати йому, Юрію Олексійовичу, не кукобтесь*.
*Довідка редакції: Юрій Павленко вжив це у виступі на
Полтавському радіо, маючи на увазі скандально відомого мера міста
Полтава Анатолія Кукобу. Його постійно звинувачували в застосуванні
адміністративного ресурсу, непрозорості та корупції. Уособлював собою
консерватизм. При цьому мав імідж „батька” міста та міцного
господарника.
Джерело: Молодіжна правда |
