"За збереження родини" дає змогу задуматися над сімейним життям
НДЛМ за підтримки Мінмолодьспорту провела проект, спрямований на зміцнення інституту сім'ї. Участь взяли молоді люди з різних регіонів України, а у підсумку була прийнята резолюція.
Студреспубліка–2012: втілення спільної мрії
24-27 серпня 2012р. у розважальному комплексі «Сонечко» (АР Крим, поблизу Євпаторії) відбувся фінал Міжнародної програми «Студентська республіка-2012». Проект проходив 14-й раз. Тема фіналу - «Україна моєї мрії».
Цінності в політиці
Цій тему було присвячене стажування переможців Студреспубліки-2012 – депутатів Студентського парламенту та Студентського президента України, яке відбулося в Києві минулого тижня. У доробку – можливість достукатися до влади, новий досвід і проекти, корисні знайомства, приємні враження та заряд енергії на майбутнє.
Свято Валентинове
Цей холодний зимовий тиждень розпочався дуже гаряче, адже на понеділок припало свято оповите романтикою день Св. Валентина. Студентська республіка не змогла оминути цю подію.
Виставка у Кабміні
11 листопада 2010 року Міністр Кабінету Міністрів України Анатолій Толстоухов відкрив виставку, присвячену розвитку молодіжного та дитячого громадського руху. Виставка знаходиться у Будинку Уряду та організована з нагоди Всесвітнього дня молоді. На виставці представлений стенд Студреспубліки з матеріалами і про НДЛМ. Також під час виставки поширений спецвипуск "ЗаДіло!".
Визначилися всі фіналісти Ліги КВН "Волинь"
18 березня в Луцькому палаці культури відбулась остання півфінальна гра Ліги КВН "Волинь". В боротьбі за дві путівки до фіналу боролись 5 команд: "Термінал Б" Бориспіль, "Оптом дешевше" Тернопіль, "Аж2о" Луцьк, "ТоргашиЖ" Київ, "Наслідки політехніки" Львів.
Розрізнених ніхто не почує!
Лідер Студреспубліки і НДЛМ Павло Вікнянський закликав організований молодіжний рух до консолідованих дій щодо спільних питань, які треба відстоювати перед державою, враховуючи прихід нової владної команди. Механізмом для лобіювання та впровадження узгодженої політики має стати, на його думку, реформований і потужний Український молодіжний форум.
Студреспубліка - центр розумової активності
У зимовій грі за темою «Оптимальна для українця модель соціальної взаємодії (громадські структури та політичні партії нового типу)» взяли участь із півсотні найкращих, найрозумніших і найактивніших представників із усіх куточків України!
Драматичний фінал КВН Студліги Луцька
Вчора, 3 березня в Центрі культури і дозвілля ВНУ ім. Лесі Українки розіграли четвертий Кубок ректора цього вишу. В нинішньому сезоні цей почесний трофей був і головним для "Студентської КВН ліги Луцька", яка відбувалась на базі ВНУ. Організована Студентською радою ВНУ, Лігою КВН "Волинь" та ВОО НДЛМ.
Визначився володар Кубку Луцька з брейн-рингу
Переможцем розіграшу «Кубку Луцька із брейн-рингу» стала команда «Наутілус» із біологічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.
 
  • Студреспубліка
  • Народно-демократична партія
  • Ініціативи змін
  • Центр політичної освіти
  • Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту
  •  
  • Молодіжний портал
  • Молодіжна правда
  • РЦ "Гурт"
  • Громадський простір
  • Вільний молодіжний портал
  • Молодіжний портал Волині

  • Життя — це гра!? Надрукувати
    Майже рік, як словосполучення «політична криза» стало невід’ємним, коли йдеться про Україну. Але що таке криза? Чи варто її боятися?

    Житт - це гра? Коли влітку 2004 року на першій всеукраїнській Студентській республіці (СР) у Криму з’явився прообраз Майдану, ми й уявити не могли, що подібне відбудеться в Україні. Коли в минулому 2006 році на третьому фіналі Студентської республіки розгорнулася політична криза, це знову стало несподіванкою. Однак через півроку, після відомого указу Президента від 2 квітня, все стало на свої місця. Але по порядку...

    Отже, Студентська республіка — це студентська країна, незалежна й суверенна, яка з усіх боків межує з великою і могутньою країною У (Україна). Студреспубліка має свій уряд, парламент, верховний суд, національний банк тощо. Минулого літа під час Студентської республіки розгорнулася політична криза. За законом СР у виборах студентських президента і парламенту могли брати участь лише студенти, обрані у своїх регіонах членами магістратів і мерами регіональних республік, а голосувати могли навіть ті студенти, котрі приїхали в групи підтримки. Перший скандал розгорівся через звинувачення деякими політичними силами Юлії Струк у тому, що вона незаконно отримала громадянство й не має права балотуватися на посаду президента. Посипалися скарги до верховного суду, котрий звинуватили в політичній заангажованності (вам це знайоме, чи не так?). Звинувачення лунали з боку прихильників Струк. Але тиск на суд відбувався з обох сторін. Врешті-решт верховному суду Студреспубліки довелося прийняти «політичне» рішення і допустити Струк до участі у виборчому процесі. Це був перший компроміс, якого дійшли завдяки достатньому впливу й авторитету членів суду.

    Другий скандал виник через фальсифікації волевиявлення виборців. На посаду президента балотувалися 4 кандидати: Павло Краснобрижний із Дніпропетровська, Руслан Поліщук із Харкова, Юлія Струк з Чернівців і Фарад Тинчурин із Криму. В першому турі перемогла Струк, а другим був Краснобрижний. Під час підрахунку голосів було встановлено факт фальсифікації. На екстреному засіданні парламенту Студреспубліки особа, яка організувала підтасування голосів, визнала свою провину. Після цього у студентській країні розгорілися гарячі дебати — що з цим робити?

    Активним гравцем під час усіх цих подій був Олексій Чорний, президент СР, обраний у 2005 році. Політична сила, що підтримувала Юлію Струк, вимагала визнання виборів дійсними, але багато хто з цим не погоджувався. Парламент республіки ініціював проведення «круглого столу» з метою вирішення ситуації, що склалася. Але це була лише спроба, тому що представники партії БЮСТ, які підтримували Юлію Струк, залишили засідання. Тобто консенсусу так і не досягли. Були там і провокації — спікер парламенту, прихильник Струк, намагався заарештувати діючого на той момент президента Чорного, але завдяки учасникам Студреспубліки та зовнішньому тиску це не вдалося зробити. Однак у підсумку «круглий стіл» виробив рекомендації, що сприяли вирішенню кризи. В ті хвилини здавалося, що Студреспубліка на межі появи диктатора. На вулицях столиці з’явилися «махновці», які доводили цю кризову ситуацію до фарсу. Але ключовим при вирішенні кризи стало прийняття рішень парламентом — змін до законів. На засіданні парламенту були внесені зміни в закон про вибори президента Студентської республіки, відповідно до якого всі люди, що приїхали в групах підтримки, позбавлялися права голосу. Також прийнято рішення про проведення другого туру виборів, у якому брали участь лише двоє кандидатів — Юлія Струк і Павло Краснобрижний. За підсумками голосування в другому турі перемогу одержав Краснобрижний.

    За результатами парламентських виборів Студентської республіки перемогли 3 сили: 6 мандатів одержала партія Індепендент (Пінчурин Фарад, Курдубов Денис, Гуриненко Вадим, Кудря Олена, Романцова Саша, Хромих Олена), 4 — БЮСТ (Соколов Антон, Струк Юлія, Плаксин Віктор, Куликов Олександр), 4 — партія Свіча (Перетятко Ксенія, Домопол Олександр, Окрема Олександр, Дячков Олександр). Загалом партія БЮСТ через образи лідера Юлії Струк дуже нагадувала БЮТ та Юлію Тимошенко. Але якщо говорити про дії та результати, то це швидше Партія регіонів. Янукович також має сильну харизму. Але хоч би як там закінчилися вибори, у багатьох присутніх під час гри постало питання легітимності новообраних органів влади, передусім через те, що правила гри змінювалися під час самої гри.

    Цікавим є і той факт, що учасниками цих подій стали приблизно 10% громадян Республіки. Інші брали участь у фестивалях, спілкувалися, проводили час на морі й не розуміли, що відбувається і за що воюють? Так само і громадяни країни У не розуміють суті подій і займаються своїми справами — працюють, відпочивають і, мабуть, правильно роблять.

    Отже, висновки. Перший висновок, який ми можемо зробити для країни У (України), члени Конституційного Суду мають відповідати таким критеріям: бути впливовими та авторитетними людьми з добрими професійними навичками.

    Другий висновок: вихід — компроміс і нові вибори, хоча мусимо бути готовими до того, що компроміс повною мірою знайдено не буде. Постане питання легітимності новообраної Верховної Ради. До речі, першим прикладом в українській історії принесення в жертву легітимності в ім’я вирішення кризи, якщо пам’ятаєте, було переобрання спікера Олександра Ткаченка на Івана Плюща.

    Висновок третій: процеси, які відбуваються в Україні, більшою мірою є об’єктивними. І хто б не був гравцем — цей шлях Україні довелось би пройти. Інша річ — як це зробить українська громада. Отже, будь-який розвиток не можливий без кризових явищ. Їх існування свідчить про те, що суспільство розвивається, живе і змінюється. Криза — це зміни, а зміни — це завжди ризик і невизначеність! Наше завдання — зробити зміни позитивними й конструктивними. Це дозволить Україні перейти в новий формат, мати нове обличчя.

    Володимир КРУТЬКО

    Джерело: Україна і Світ, від 29.05.2007

     
       
    Рейтинг@Mail.ru